Ішов 1985 рік … Розуми мільйонів людей були наповнені поняттями “перебудова”, “гласність”. Справжні зміни наповнили рок-простір Одеси, де троє одеситів створили свою групу “Провінція”. Під такою назвою у 1985 році об’єднали свої зусилля Євген Лапейко, Марк Шамраков та Ігор Мясников. Вони виконували музику, яка була популярна у всьому світі, але для Одеси здавалася чимось новим. Музиканти наголосили на мелодійності та оригінальності звучання. Замість звичайного барабанщика використовували ритм-бокс, а в їх вокальних партіях були присутні елементи репу. Вже 1986 року вони створили альбом “Аукціон комісійної торгівлі” , який відбив перший період життя групи. Більше на odessa-trend.in.ua.
По-справжньому серйозний колектив
Фахівці стверджують, що для Євгена Лапейка, талановитого виконавця, композитора та аранжувальника, “Провінція” стала першим серйозним досвідом формування рок-колективів.
На момент появи колективу Лапейко став авторитетом у сфері популярної музики, набувши іміджу новатора у галузі музичного театру. Він був одним із засновників Одеського рок-клубу.
На момент створення гурту Лапейка було 33 роки. (Для порівняння: Ігореві Ганькевичу, творцю легендарного “Бастіона” було на 10 років менше). З музикою він був пов’язаний протягом усього життя: спочатку закінчив музичне училище, потім створив низку музичних колективів. У середині 1970-х він почав грати на вокально-інструментальному ансамблі “Молодість” Одеського політеху. Поняття “група” тоді ще не було з модою. Якийсь час він грав на флейті у ВІА “Юність”, учасниками якого були відомі одеські музиканти В. Пресман, К. Швуїм та деякі інші.
Євген Лапейко: легендарний музикант та організатор
Трохи згодом на пропозицію директора клубу Політеха Йосипа Гольдштейна з’явився Молодіжний музичний театр (ММТ), а Лапейко став у ньому музичним керівником.
Користуючись гарною репутацією та своєю майстерністю, Євген створив рок-оперу “Дівчина та Смерть”, написану за мотивами одного з оповідань Максима Горького. Прем’єра твору пройшла у тому ж Політеху під завісу 1978 року, ставши для Одеси великою театрально-музичною сенсацією. До речі, знаменита рок-опера “Юнона” та “Авось”, написана відомим композитором Олексієм Рибніковим, з’явилася трьома роками пізніше.
Попри те, що твір Є. Лапейка ставився до жанру, який не надто вітали чиновники від культури, він отримав підтримку викладачів Одеської консерваторії. Як наслідок, керівництво міста поставилося до прем’єри позитивно. До кінця 1970-х “Дівчина та смерть” було зіграно ще кілька разів у рідному місті Лапейко, Одесі. Потім її подивилися у Таллінні й навіть у столиці СРСР. На московській прем’єрі побував легендарний Леонід Утьосов, який дав високу оцінку і твору, і автору. Адже він знав, що таке новаторство у музиці і як його часто “січуть” влада. Його оркестру довелося теж колись доводити, що джаз не буржуазне мистецтво, а жанр, що має право життя поряд з оперою, балетом тощо.
У 1986 році колектив покинув Шамраков, який створив свою хард-рок-групу. Без нього “Провінція” виступила 1986 року в Юрмалі на рок-фестивалі. Деякий час Є. Лапейко та І. Мясников грали дуетом. Але з 1988 року склад провінціалів збільшився до п’яти учасників, що виконують широкий діапазон музичних стилів: блюзу до арт-рока.
Протягом усієї своєї діяльності Євген Лапейко ділив свій час між театральними постановками та музикою, намагаючись прищепити вивести свій колектив на вершини жанру сучасної попмузики. Він захоплювався джазом та писав музику.
У січні 1986 р. прагнення одеських рок-музикантів разом пробиватися до визнання та слави знайшло реалізацію у відкритті Рок-клубу, президентом якого став Євген Лапейко, якого вважали одним із патріархів одеського рок-руху.
А Євген продовжував виступати та керувати колективом. У травні “Провінція” виступила на великому п’ятиденному фестивалі “Поп-парад Одеса-88”; у серпні стала одним із лауреатів рок-фестивалю у Новій Каховці. У тому ж році вийшов новий альбом “Шосе Ентузіастів”.
Наприкінці 1980-х колектив Лапейко іноді давав концерти в Україні, але більшу частину займала постановка великих театральних форм. Це були рок-балет “Валентина” та нова редакція “Дівчата та Смерті” у Молодіжному музичному театрі, де учасники гурту були оформлені на роботу.
Наприкінці двадцятого століття економічні процеси, в які виступив Україна, призвели до майже повного згортання концертного життя. Як і багато колективів, “Провінція” припинила своє існування, а деякі її учасники поїхали за кордон. “Тепер збори Рок-клубу нам простіше проводити в Хайфі, а не в Одесі“, – сумно жартував на цю тему Євген Лапейко, який залишився у нашому місті.
