Наявність скальпелів, шприців, стоматологічних зондів та спирту… Все це не набір лікаря, як може здатися спочатку, пише odessa-trend.in.ua.
Кожен із цих предметів використовується колективом художників-реставраторів.
У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми розповімо, як Одеському художньому музею, а точніше, його майстерням вдається займатися відновленням цінних полотен, що для цього використовується як проходить сам процес, і що відбувається після нього.
Довгоочікувана поява
Довгий період часу в одеській музейній установі був відсутній постійний реставратор. Проте музейні фонди сповнені полотен, які потребують термінового порятунку.
І лише у 2019-му адмінкорпус забезпечили реставраційним приміщенням, куди закупили витяжну шафу, низку шаф, де зберігається набір хімікатів, гравюрний ящик, стіл із підсвічуванням, стоматологічну лампу та інше обладнання.
А займатися реставрацією було запрошено провідного художника-реставратора країни, Галину Шувалову.
Кропотлива робота стала причиною того, що у жінки почалися проблеми із зором, тому вона займається підготовкою учениць, які зможуть її змінити.
Наявність скальпелів, зубних зондів та прасок
У ще одному музейному реставраційному приміщенні працює спеціаліст в особі Катерини Ніколаєнко. Дівчина воліє працювати не лише з традиційним арсеналом пензликів та фарб, але й цілим складом скальпелів, лез, стоматологічних інструментів та прасок.
За словами Катерини, їй доводиться частіше відвідувати аптечні заклади та будмагазини, ніж якийсь художній магазин. Адже їй зручно користуватися хірургічними та стоматологічними інструментами, тому що кожному реставратору доводиться вибирати інструменти, з якими комфортно працюватиме саме йому.
Однією з останніх картин, над якою працювала дівчина, був портрет, на якому зображена імператриця Єлизавета. Процес реставрації зайняв близько півтора року. Адже це дуже кропітка робота, яка складається з різних етапів – видалення подряпин, дрібних пошкоджень, проведення розтяжки, зміцнення та вирівнювання деформацій.
Що реставрують перш за все?
Весь необхідний обсяг робіт поки що не під силу музейним майстерням через брак фінансів. Тому співробітникам доводиться перш за все реставрувати ті полотна, яким це необхідно більше за інші.
А далі?
Після того, як реставрація завершується, твори передають знову в одне зі сховищ або ж приєднуються до експозиції.
Так, наприклад, більшість полотен двадцятого-двадцять першого століть, які до цього не були представлені, зараз виставлені на другому поверсі музейної установи та є оновленою експозицією. Туди увійшло те, що не дуже поважалося в радянський період, а в наш час дуже актуальним.
За словами Галини Шувалової, поганий стан картин не пов’язаний з тим, що в одеському музеї погано ставляться до полотен, а в тому, що технічний стан, безпосередньо самоі музейної споруди, бажає кращого.
Фото: odessa-life.od.ua
