Одесу прийнято вважати не лише морським та спекотним містом, а й старовинним, естетичним, з багатовіковою історією. Вона завжди відрізнялася особливим шармом, красивими будівлями та вуличками, особливим менталітетом та гумором одеситів. Звичайно, все це не пройшло повз камери, які тільки і встигали фіксувати такі моменти. Навіть якщо просто увімкнути камеру і зняти одеські вулиці, зачепивши перехожих – щось з такого матеріалу точно збережеться. А що тоді казати про постановочні зйомки на одеських локаціях? На це питання відповідає кількість фільмів, знятих в Одесі.

Якісь фільми були повністю зняті в Одесі, деякі – частково чи окремими сценами – це не заважало глядачам насолоджуватися морськими краєвидами та архітектурними пам’ятками. Більше на odessa-trend.in.ua.

Броненосець “Потьомкін”

Мабуть, не розпочати з цього фільму, буде злочином, адже саме він прославив Одесу і входить до топ фільмів світового кіно. Художній фільм знятий у 1925 році і випущений у 1926 – убив всіх наповал: німий, але дуже виразний, знятий Сергієм Ейзенштейном.

В основі сюжету, події 1905 року та розповідь про броненосця “Князь Потьомкін-Таврійський”. Одеські моряки підняли повстання, а місцеві жителі їх підтримали, що спричинило масові криваві розстріли з боку царського війська.

Фільм знімали згідно з історичними подіями, на броненосці, а також крейсері “Комінтерн” (сцени всередині приміщення).

Він займає лідируючі позиції в списках фільмів, в журналах і виданнях, став однією з обговорюваних тем, а у Великій Британії взагалі був заборонений до 1950-х років.

“Пригоди Електроніка”

Популярний фільм СРСР відноситься до жанру дитячих художніх фільмів, але став відомий як серед дітей, так і дорослих.

«Позабыты хлопоты, остановлен бег, вкалывают роботы, а не человек!». Фільм, знятий у 1979 році, розповідає про хлопчика Сергія Сироїжкіна та його електронного двійника. Знято режисером Костянтином Бромбергом, за мотивами повісті “Електронік – хлопчик з валізи” на Одеській кіностудії.

У фільмі можна впізнати такі локації Одеси, як Палац спорту, Куликове поле, Парк Перемоги та вулицю Канатну (де проживав Сергій).

Фантастична комедія складається із трьох серій і має легкий ненав’язливий сюжет про пригоду хлопчика. Головні ролі здобули Юрій (Сережа Сироїжкін) та Володимир (Електронік) Торсуєви.

“Приморський бульвар”

Відома, музична комедія, що складалася з двох серій. Фільм вийшов на екрани 1988 року: у ньому виконуються вісім пісень В’ячеслава Добриніна, деякі музичні композиції. Також фільм став першим, де використовувалася комп’ютерна мультиплікація.

В основі сюжету історія, що сталася в Одесі 1987 року, про любовний трикутник. Повернувшись з армії, Сашко (Олександр Кузнєцов) переплутав у магазині сумку з чужою, такою самою на вигляд, що належала дівчині Лені (Ольга Кабо). Виявивши заміну, хлопець почав наздоганяти дівчину, але та вже поїхала автобусом. Сашко знаходить дівчину, потім знайомиться з її сестрою Дашею (Назар’єва) та між молодими зав’язується любовний трикутник.

Переглядаючи комедію, за словами Сайта “Википедия”, можна помітити такі одеські пам’ятки: Оперний театр, Аркадія, Потьомкінські сходи, вулиці Дерибасівська, Ланжеронівська, Польський узвіз, 16-та станція фонтану, Пасаж, а головним прикрасою стає Приморський бульвар, на честь якого названо фільм.

“Сонька – Золота ручка”

Незважаючи на те, що цей серіал російський, він набув чи малої популярності серед українського глядача. Художня, кримінальна мелодрама складається з 12 серій, знята в 2007, режисером Віктором Мережком.

Історія про Софію Блювштейн – шахрайку та аферистку кінця ХІХ століття. Як свідчать легенди, справжня Сонька була одеситкою і дійсно проживала в морському місті, а слава про неї та її спритність, згадується серед одеситів, досі. Серіал знімали в Одесі та інших містах: Ялті, Санкт-Петербурзі. На роль Соні пробувалося близько 70 акторок, але найкращою була Анастасія Мікульчина.

Серіал розповідає про життєвий шлях Софії Блювштейн, її злодійську кар’єру, складнощі та випробування, ерудицію та спритність рук, а все це супроводжується гарною ретро-картинкою.

Навіть сам Віктор Мережко захоплювався цією жінкою:

“Вивчивши архіви, я був просто вражений красою таланту цієї жінки. Вона знала шість мов, мала блискучу музичну освіту і мала гіпнотичний погляд” – каже Сайт “Кино-театр.ру”.

“Три дні в Одесі”

Російська історична мелодрама, знята в Одесі в 2007 році.

Режисер та сценарист Олексій Піманов, який заявляв, що хотів зняти добрий фільм про кохання.

Нам розповідають історію, 1947 року – за часів, після Великої Вітчизняної війни, коли московський міліціонер приїжджає до Одеси, з метою забрати в іншого кримінального авторитета якусь картотеку. Саундтреком до фільму стала пісня співачки Валерії “Чи виправдовуєш ти?”

Фільм отримав досить неординарну оцінку: деякі критики (російський журнал “Екранка”) дали оцінку 2 з 5, назвавши фільм “пильним” і типово-радянським. А інші критики оцінили передачу через екран, одеського колориту, що вже краще за попередній відгук.

“Ліквідація”

Найкращий серіал, щоб відчути життя в Одесі за радянських часів. Серіал набув популярності відразу після виходу перших двох серій, набравши рекордну кількість глядачів біля екранів. Детектив містить 14 серій та розповідає про боротьбу бандитів з владою СРСР. Центральними персонажами стали Володимир Машков, Михайло Пореченков, Сергій Маковецький.

Знімали в одеському районі “Молдаванка”, що на вулиці Колонтаєвська, 21.

Знімали серіал у літо-осінь 2006 року. Спочатку, на роль Фіми-Полужида було затверджено Андрія Краска. З актором вже зняли деякі сцени, як тут, просто під час нічних зйомок, йому стало погано, Андрій помер невдовзі, у швидкій. Це потрясло всіх, після чого продюсери задумалися щодо подальших зйомок, але все ж таки, прийняли рішення, замінити актора і продовжити роботу. Новим Фімою став Маковецький: вони знову відзняли всі сцени, крім однієї – де Фіма лежить вниз головою – як розповідає Сайт “Википедия”.