Одеські кінотеатри, що закрилися

У наші дні важко здивувати кінотеатрами, вони є у кожному великому місті. Сучасні одеські кінотеатри тішать місцевих жителів сучасним інтер’єром, великою кількістю просторих залів, кіноафішів з трейлерами, можливістю вибрати зал з підвищеним комфортом та заздалегідь купити квитки онлайн.

Саме тому наші бабусі та дідусі, іноді навіть батьки, сильно дивуються, коли ви їм розповідаєте про свої походи в кіно, адже для них це справжня розкіш, якої не було за часів їхньої молодості. Слова 3D або 4DX – для них і зовсім щось незрозуміле, а у розпорошений аромат у кінозалі можуть і навіть не повірити.

Раніше кінотеатри були чимось новим і улюбленим. Зали були переповнені, люди вишикувались у довгі черги – це пояснюється відсутністю телевізорів у багатьох сім’ях. Замість звичного нам попкорну, раніше брали із собою насіння, а сеанс фільму тривав, спочатку, близько 15-20 хвилин.

В Одесі відкривалося безліч кінотеатрів, всі вони мали чималий попит. Проте більшість із них закрилися і нам залишається лише згадувати про них. Більше на odessa-trend.in.ua.

Перший одеський кінотеатр

Власника звання першого кінотеатру гордо носить “Великий Рішельєвський театр”. Він був відкритий у центрі Одеси, на вулиці Рішельєвська, 47, ще 1913 року. За час свого існування, кінотеатр не раз змінював назви та вивіски, але жодні інші назви не замінять першої, всім звичного.

Заклад був збудований генеральшою Шостак. Про урочисте відкриття писали в газетах, перша прем’єра відбулася о шостій годині вечора, зібравши велику юрбу охочих подивитися. Наступного дня після відкриття в газеті навіть написали відгук про театр, давши йому хорошу оцінку. Спочатку це був театр, але глядачам обіцяли і кінематограф – як свідчить Сайт “Культометр”.

Тут розпочинав свою кар’єру Леонід Утьосов, а також можна було таких особистостей: Лев Зінгерталь, Марк Донський.

Про майбутні кінематографічні новинки писали в газетах під знаками оклику. Були покази “Повні збори”, “Цвях сезону”, “Аншлаг!” і багато інших.

Під час революції кінотеатр у 1919 році перейменували ім’ям Короленка. Потім знову повернули колишню назву, а 1926 року знову зазнав змін: тепер “Червона Зоря”. Після низки змін назви, нарешті остаточно затвердили – імені Короленка в 1928 році.

1935 року вперше показали звукове кіно.

Кінотеатр імені Горького

Друга назва – кінотеатр імені Раковського. Розташовувався на вулиці Преображенській, а за часів фашистської окупації мав назву “Акса”. У 50-ті роки кінотеатр став дитячим, а також будівля мала читальний та музичний зали. Закрили його у 1995 році.

Кінотеатр імені Маяковського або “Кіно-Уточ-Кіно”

Інші назви: Уточкіна, Червоний льотчик, Червоний залізничник.

Кінотеатр відкрито 3 жовтня 1913 року та названо на честь відомого одеського спортсмена Сергія Уточкіна. Однак він не був власником, його відкрили брати Сергія – Микола та Леонід. Знявши квартиру на Дерибасівській, вони облаштували затишну залу та відкрили свій кінотеатр. На першій прем’єрі показали датський фільм “Чотири межі”. До 1916 року кінотеатр став одним із найпопулярніших у місті та міг вмістити 339 відвідувачів. Особливо полюбився одеситам після того, як тут почали показувати індійські фільми, що було досить популярним на той час. Запрошували людей через оголошення в газеті “Одеські новини” і, як каже Сайт Сайт “Odesskiy.com”, воно звучало так:

“Сьогодні нова програма. Драма в п’яти частинах “Загибель світу”. Беруть участь знамениті артисти Єва Томсон та Олаф Фекс! Комедія- шарж “Пригоди собаки”.

У 1998 році кінотеатр згорів, поле 2000-х була реконструкція будівлі, але кінотеатр вже не відкрився.

Кінотеатр “Одеса”

Будівля знаходиться на вулиці Спиридонівська 1/3, збудована ще 1909 року. Спочатку, красива та ефектна будівля була “клубом офіцерів”: буфет та їдальня, читальна зала зі своєю бібліотекою, тип, гімнастична зала, ще тут можна було придбати зброю. Подейкують, що можна було пограти у казино та більярд. 1916 року відкрили кінотеатр “Арс”.

Після закінчення війни, будівля вимагала ремонту, після якого, в 1953 році був відкритий той самий кінотеатр Одеса. Це був перший шести зальний кінотеатр у місті, кожен із залів мав навіть свою особливу назву: Великий (на 500 місць), Малий (на 80 місць), Синій, Зелений, Червоний та Переглядівний.

З 1980-х кінотеатр ще більше уславився, коли тут, вперше в Одесі, з’явилася функція демонстрації стерео фільмів. Для них були потрібні спеціальні окуляри (але не такі, через які зараз дивляться фільми в 3D).

У 2010 році було проведено реконструкцію будівлі: планувалося відкриття торгового центру з готелем. Проте будівлю виставили на продаж.

Літній театр “Комсомолець”

Був збудований у 1949 році. Про відкриття літнього театру на Дерибасівській навіть написали в газеті “Чорноморська комуна”, називаючи кінотеатр “найновішою проекційною апаратурою”.

До кінця 80-х біля входу до кінотеатру відкрили перше молодіжне кафе в Одесі.

У 2005 році на місці кінотеатру збудували торговий центр “Європа”.

Кінотеатр “Вимпел”

Будівля знаходиться на 5 станції Великого Фонтану.

Відкрився у 1955 році, на місці суднобудівного-судноремонтного заводу та мав близько 350 місць для відвідувачів. Кінотеатр свого часу був досить популярним.

Сюди часто приходили з дітьми, адже тут були танцювальні веранди, кіоски, літні майданчики, продавали газовану воду та солодку вату. Вхід на сеанс для дітей коштував близько 15 копійок, для дорослих – до 25 копійок, а на двосерійний сеанс – до 40 копійок. Ще тут продавали морозиво, вартість якого була до 20 копійок.

Черги в касу були досить довгі, тому продумані батьки воліли купувати квитки заздалегідь. Вже тоді була популярна така річ, як перекупка квитка з рук, за накрутку в ціні.

Пізніше на місці кінотеатру відкрили продуктовий магазин, але будівлю реконструювати не стали.

Інші кінотеатри та що там показували

Раніше у людей не було можливості подивитися фільм в інтернеті, вбивши в пошуковий рядок назву жанру, що цікавив – дивилися тоді, коли була можливість сходити в кінотеатр, і то, якщо встигнеш.

Тому новини про вихід нового фільму розліталися швидко. Найдешевшим кінотеатром був “Зміна” на вулиці Буніна.

Як інформує Сайт “Vgorode”, у кінотеатрі “Одеса” можна було побачити фільми з Чарлі Чапліном та Марлен Дітріх. А в “Батьківщина” була унікальна можливість бачити американські бойовики, наприклад  “Золото Маккени”.

На багато фільмів, особливо зарубіжні, було складно дістати квитки, що викликало багато прикрощів.

У 1906 році на 6-й станції Фонтану відкрили кінотеатр “Золотий берег”. Там можна було переглянути трофейні фільми, такі як “Тарзан”.

Найбільшим кінотеатром, у 1950-ті роки, вважався “Україна” або ХХ-річчя Р.С.Ч.А на вулиці Рішельєвська.

Comments

.,.,.,.