Історія одеського кіно

Як люблять говорити одесити: “Одеса та кіно – це нероздільні поняття”, що є правдою. Одесу неможливо уявити без кінозйомок та об’єктивів, як і кіноіндустрію неможливо уявити без участі сонячної, морської, старовинної Одеси. Щороку в місті проходять зйомки фільмів та серіалів, причому локацій тут достатньо, так що повторюватися не завжди доводиться.

Одеса зіграла важливу роль у становленні кіноіндустрії, адже саме з неї все почалося. Більше на odessa-trend.in.ua.

І все-таки, Одеса перша

Хто б що не говорив, а історія не бреше – в Одесі вперше з’явився знімальний апарат, за допомогою якого було знято перші кінострічки.

У 1893 році Тимченко Йосип Андрійович – студент-механік Одеського (тоді Новоросійського) університету, разом з інженером М. Фрейденбергом, побудував перший знімальний апарат. Його використовували для зйомок двох перших стрічок: “Вершник, що скаче” і “Списометальник” – як розповідає Сайт “Новини.Live”

Брати Люм’єри з Парижа стверджували, що саме вони вперше продемонстрували “живі картинки”, але не врахували, що зробили це на два роки пізніше – у 1895 році.

Одеська кіностудія

У 1907 році відкрилося перше одеське фотоательє під назвою “Мірограф”, власником якої був Н. Гроссман. Тоді вже почали знімати вітчизняні фільми.

В 1914 році ательє називалося “Мізрах”, а 1922 – це вже була Одеська кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ). Через сім років назву знову змінили на “Українфільм”.

Варто зазначити, що тут розпочинав свій шлях кінорежисер, а надалі й письменник – Олександр Довженко, знявши свої перші фільми: “Ягідка кохання”, “Вася-реформатор”, “Арсенал”.

Офіційну назву кіностудія отримала після 1938 року – Одеська кіностудія художніх фільмів. Саме в цій кіностудії був освоєний такий такий жанр, як мариністика, з такими роботами: “Таємничий острів”, “Моряки”.

Кіностудія працювала над багатьма проектами, серед яких “Кораблі штурмують бастіони”, “Садко”, “Весна на Зарічній вулиці” (1956).

За часів СРСР стали знімати найцікавіші фільми, жанри бойовики та пригоди: “Пригоди Електроніка”, “Місце зустрічі змінити не можна”, “Д’Артаньян та три мушкетери”, “У пошуках капітана Немо”, “Вище Райдуги”, “Секретний фарватер”, “Фанат”.

Одеська кіностудія дала славу та шлях до великого кіно Анатолія Папанова, Кіри Муратової, Петра Тодоровського, Василя Шукшина та інших.

Кінознаменитості з одеським корінням

Класик світового кіно, Леонід Трауберг, разом із Григорієм Козінцевим, стали авторами трохи кінематографа. Їхніми найкращими роботами вважалися: “Шинель”, “Новий Вавилон”. Крім цього, Трауберг передавав свої знання та вміння іншим учням, створивши “Вищі режисерські курси”. Надалі, багато фільмів знімали за його повчанням та підказками.

Автором трилогії про Горького, що прославилася по всьому світу, є Марк Донський. Чималу популярність набула “Райдуга”, яка була знята під час Великої Вітчизняної війни, з Наталією Ужвій, у головній ролі. Як стверджує Сайт “Odesskiy.com”, за неофіційними даними, “Райдуга” була удостоєна премії “Оскар” – найкращий іноземний фільм року.

Роман Кармен – один із найвідоміших режисерів документального кіно. Починав свій шлях та славу, знімаючи про війну в Іспанії. Справжня слава прийшла після того, як було знято двадцяти серійну документальну епопею “Невідома війна”. Йдеться у Великій Вітчизняній, після виходу цієї епопеї, багато американців, побачили цю війну зі зворотного боку.

Микола Губенко, який виріс сиротою в інтернаті, досяг великих висот у театрі та кіно. Знявся у “Застава Ілліча” (“Мені двадцять років”). Також знімав фільми, найкращим з яких визнали “Подранки”.

Варто також згадати таких відомих особистостей, які завдяки праці, завзятості та таланту досягли великих висот у кіноіндустрії: Валерій Тодоровський, Марк Рудінштейн, Майкл та його син Керк Дулсаси.

Перші одеські кінотеатри

Перший одеський кінотеатр називався “Великий Рішельєвський театр” (пізніше, кінотеатр імені Короленка), відкритий у 1913 році.

Пізніше, на заміну йому, прийшли “Кіно-Уточ-Кіно” (ім’я Маяковського), “Одеса”, “Дзеркало життя”, “Слон”.

Поява кінотеатрів у місті стала великою радістю серед одеситів. Люди шикувалися в черги, щоб подивитися невелике кіно, тривалістю 15-20 хвилин (спочатку). Це можна було пояснити відсутністю телевізорів в одеських сім’ях, що спонукало людей, витрачати гроші на таку розвагу. Спочатку кінопроектор приводився в роботу вручну. Щоб кіномеханік не крутив весь день ручку самостійно, наймали “добровольців” за безкоштовний вхід у кінозал, але з урахуванням того, що той крутитиме ручку весь фільм.

Згодом, почалася більша різноманітність: з’явилося більше кінотеатрів з кількома залами та великою місткістю. Почали показувати фільми різних жанрів: бойовики, пригоди та дитячі фільми. Особливо мали попит індійські фільми.

Місцеві, замість звичного нам попкорну, носили з собою насіння, а згодом біля кінотеатрів почали відкриватися кафе з морозивом і напоями.

Найпопулярніші одеські фільми та серіали

Фільм “Жага” – військовий чорно-білий фільм, розповідає про важкі часи у роки Великої Вітчизняної війни. Коли Одеса через бойові дії залишилася без води, сформували групу на захист міста. Фільм вийшов у 1959 році, операторською роботою займався Петро Тодоровський, режисер – Євген Ташков.

Серіал “Ліквідація” – мабуть, один із найвідоміших серіалів, який допоможе краще дізнатися про Одесу та її життя. Цей серіал розповідає про боротьбу Радянської влади зі злочинністю та бандитами в місті. Знімали серіал у 2–7 році, на вулиці Колонтаєвській (район Молдаванка). Належить до жанру детективи.

“Броненосець Потьомкін” – вже давно займає лідируючі місця у списках найкращих фільмів усіх часів. Перший німий фільм кінофабрики “Госкіно”. Фільм про матросів одного з броненосців Чорноморського флоту. Також, у фільмі присутні Потьомкінські сходи, які явно прославили цю драматичну кіноепопею, 1925 року.

“Приморський бульвар” – двосерійний добрий фільм, відомий тим, що в ньому вперше використали комп’ютерну мультиплікацію, а також багатий музичний супровід.

Найкраще атмосфера Одеси передана в мелодрамі “Перший тролейбус”, 1963 року. Це веселий молодіжний фільм про водія ранкового тролейбуса – молоду дівчину Світлану.

Comments

.,.,.,.