Одеські письменники і письменниці, яких ми рідко згадуємо

Всі одесити і одеситки знають Жванецького, Ахматову, Катаєва, Олешу й Ільфа і Петрова. Про них і про деяких інші письменників і письменниць розповідають екскурсоводи, їм присвячуються численні виставки у музеях і їхні твори читають і пропонують читати молодому поколінню. Однак, нарівні з ними існували і вели свою діяльність й інші письменники, поети і сатирики. Природно, це не означає, що культових творців варто відкинути — але що точно варто зробити, так це вимовити імена інших талановитих літераторів та літераторок Одеси, як тих, хто працював у минулих століттях, так і тих, хто активно творить зараз. Далі на odessa-trend.

Комарова Галина (1877 — 1938)

1

Незважаючи на те, що пані Комарова народилася не в Одесі, велика частина її життя пройшла саме в Перлині Чорного моря, і переїхала вона туди у десятирічному віці. Діячка культури і літератури в дитинстві була хворобливою, що заважало їй проходити навчання у школі, таким чином освіту вона отримувала вдома, що, втім, не завадило їй виховати у собі інтелігентку.

На творчість пані Комарової вплинув ряд факторів. По-перше, вона була дочкою українського фольклориста і письменника Михайла Комарова, який зробив величезний внесок в українську культуру популяризацією ідей українства, плідною роботою над дослідженням творчості Тараса Шевченка, публікацією маловідомих українських авторів нарівні з популярними, перекладами культових творів на українську мову тощо.

По-друге, поетеса народилася і вела свою діяльність за часів українського національного відродження. Більш того, вся сім'я Комарових була залучена у творчу та просвітницьку діяльність: сестра і брат Галини Комарової теж займалися перекладами і публіцистикою, а також водили дружбу з українською інтелігенцією.

По-третє, Галина Комарова безпосередньо спілкувалася з Лесею Українкою, яка надихала свою подругу на творчі пошуки. У підсумку все це призвело до того, що пані Комарова публікувала свої твори у першому українському літературному виданні — «ЛНВ» (розшифровується як «Літературно-науковий вістник», і у слові «вісник» помилки немає, так і було написано). Також її твори друкувалися на сторінках «Київської минувшини», у збірнику на честь Івана Котляревського, в журналі «Нова громада» та багатьох інших виданнях.

Творчість одеської поетеси було помічено в тому числі культовим письменником, поетом, вченим і громадським діячем Іваном Франком.

Нарівні з творчою діяльністю Галина Комарова також працювала редактором в Одеському відділі державного видавництва.

Євген Бандуренко (1919 — 1972)

1

Творча діяльність поета-сатирика почалася вже після того, як він побував на війні. Уродженець Києва, Євген Бандуренко здобував освіту у рідному місті, але був покликаний в армію і таким чином взяв участь у подіях Другої світової війни. В Одесу творець переїхав вже після своєї демобілізації, і його твори вперше побачили світ у 1940 році. З того моменту літературна діяльність у письменника-сатирика почала активно просуватися, і вже у 1946 році пан Бандуренко став членом товариства письменників СРСР.

Якщо спочатку його твори характеризувалися медитативної елегійністю, м'якістю або ж епічністю лірики і споглядальністю світу, то з часом з-під пера творця стали з'являється вірші, що викликають посмішки та сміх. У своїй творчості Євген Бандуренко об'єднував нешкідливий гумор з гостротою і нещадністю сарказму, і сатиричним насмехательством.

Вийшло кілька збірників творів письменника: «Щасливого плавання», «Розливсь Дніпро», «Весела осінь», «Бальзам и сіль» і багато інших.

Також поет займався перекладами з болгарської та білоруської мов, і нарівні з цим його твори також адаптувалися для єврейської, білоруської, болгарської та російської аудиторії.

Нечерда Борис (1939 — 1998)

1

Цей поет є представником українського дисидентства і шістдесятництва, опозиціонером тоталітаризму і противником неправомірного обмеження українства. Такі політичні настрої призвели до того, що до автора, як і до інших українців, які не підтримували політику СРСР, ставилися переважно несерйозно, якщо не вороже. І хоча у пана Нечерди були проблеми з популяризацією своїх творів у рідній країні, це не заважало йому публікуватися на сторінках зарубіжних західних видань: його вірші потрапляли у журнали Європи і Америки, які дозволяли підтримувати дисидентський рух.

В Одесі ж його твори з'являлися на сторінках регіонального видання «Маяк», а також у деяких місцевих газетах. І, звичайно, автор займався самвидавом і підтримував інших дисидентів: в своїх практично невидимих ​​оплотах, представники вільної української інтелігенції відмовлялися миритися з переважаючим режимом і підтримувати вигідний владі соцреалізм. І незважаючи на цензурні обмеження, Нечерда Борис зумів випустити 12 збірок і 1 роман.

На згадку поетові була створена літературна премія його імені, також в Олександрії є вулиця на його честь, а в Одесі його ім'я увічнене на Алеї зірок.

Валерій Хаїт (1939)

1

Цей творчий діяч приїхав в Одесу з Вінниці та легко вписався в одеський гумористичний колорит. Він знаменитий участю в КВК (раніше був капітаном «Одеських трубочистів»), у 1967 році став чемпіоном всесоюзного КВК. При цьому, освіта пана Хаїта йде врозріз з його творчим покликанням — поет за професією є інженером-проектувальником.

Крім комедії, Валерій Хаїт також працював телеведучим, нарівні з цим займаючись редакцією журналу «Фонтан».

Як і у випадку з пані Комаровою, у творчу діяльність інтегрована вся сім'я поета-сатирика. Сини поета також беруть участь у КВК і творчій діяльності, а дружина творчого діяча, Юлія Хаїт, також займається творчістю і гумором у співавторстві з чоловіком.

З-під пера поета-сатирика також виходило кілька п'єс у співавторстві з іншими творцями, а саме «Старі будинки», «Король скрипалів» і «Подорож на Місяць».

З найсучасніших книг автора — «Дідусь танцює на балконі».

Всі твори автора написані російською мовою.

Ганна Костенко (1988)

1

Сучасна письменниця, Ганна Костенко у свої 33 роки домоглася значних літературних успіхів. З 2006 року вона входить до Національної спілки письменників України, а також якийсь час культурна діячка займалася викладанням у своїй же Alma Mater, ОНУ імені І. І. Мечникова.

У пані Костенко вже є ряд нагород за внесок в літературне життя Одеси і всієї України, а саме: літературна премія «Благовіст», також премія імені Олеся Гончара, це не кажучи вже про перемоги на численних літературних конкурсах.

Твори молодої письменниці виходять збірками (наприклад, «Медуза у хмарах»), а також друкуються на сторінках літературних журналів і сучасних альманахів. На рахунку письменниці також є романи: «Те, що позбавляє сну» і «Цурки-Гілки».

Comments