Опера “Іоланта”, або вечір на честь великої співачки та педагога Поліванової

 

Після досить довгої перерви, пов’язаної зі знаходженням Одеси в “червоній” зоні карантину, Одеська опера відновила свої побачення з глядачем: вимогливим і тим, чекає на прем’єри та просто любить високе мистецтво, пише odessa-trend.in.ua.

Нові зустрічі з театралами, які займають свої місця у залі, а не за моніторами комп’ютерів, розпочалися із творів Петра Ілліча Чайковського, якого з першої появи на сцені Одеської опери продовжує любити наше місто.

Вечори Чайковського у нелегкий історичний період

17 листопада глядачі змогли знову побачити “Лебедине озеро”, а 20-го числа на них чекала опера “Іоланта” – останній твір у творчості великого композитора.

Перед початком вистави перед обома касами театру було багато охочих потрапити на спектакль, серед яких були діти різного віку. Але глядачі могли потрапити до театру тільки за наявністю документів, що підтверджують отримання двох щеплень від коронавірусу. Безумовно, і глядачі, і персонал театру були в масках.

Основою лібрето стала історія драма «Дочка короля Рене» данського поета Генріха Герца, в якій переказані справжні факти, що мали місце в історії Франції. До речі, серед бібліотечного зібрання композитору було німецькомовне видання драми, яке побачило світ у 1876 році.

Вперше опера була поставлена ​​на сцені знаменитої Маріїнки в Петербурзі за рік до смерті автора і вважається найсвітлішим твором композитора, оскільки в ній не знайшлося місця жодному негативному персонажу, а навіть найбільший гнів змінюється на милість завдяки благородним почуттям і поривам.

“Іоланта” – чудова вистава ансамблю майстрів

Завдяки майстерності та органічній творчості оформлювачів спектаклю, трагічний сюжет – сліпота Іоланти – перетворюється на оптимістичний. Особливо добре продумані поєднання партії арфи та збільшення сили світла на сцені.

Звісно ж, привертають увагу чудові декорації. На задньому фоні глядачів радував краєвид гірської, засніженої місцевості. На самій сцені – фрагмент замку короля Рене, сад із трояндами, ґратчасті ворота.

Безумовно, неможливо пройти повз чудову творчість оркестру та його диригента Ігоря Шаврука, який розповів про підготовку виконавців та про те, наскільки учасники вистави були зайняті увагою на всі тонкощі твору, оскільки на сцені театру “Іоланта” не ставилася досить тривалий час.

Посвячення Великій Галині Полівановій

Цього разу вистава була присвячена пам’яті Народної артистки УРСР Галини Поліванової, яка багато років сяяла на сцені Одеської опери, а однією з її партій була саме Іоланта. На жаль, у грудні минулого року важка хвороба забрала життя великої актриси, співачки, педагога, проте Галина Анатоліївна зуміла виховати цілу когорту добрих виконавців, деяких із яких сьогодні можна послухати під час вистав. Цього вечора на сцені виступали її учні: Віктор Шевченко, виконавець ролі короля Рене, який має широкий діапазон голосу; Юлія Терещук – Іоланта.

Цього вечора актори та музиканти вкотре довели свою майстерність і не розчарували глядачів, які довго чекали на зустріч творчістю Чайковського.

Comments