Перший кінопоказ в Одесі: хто ж раніше представив світові фотоапарат

Одесу завжди називали містом кіно. Починаючи тим, що саме в Одесі, було винайдено перший пристрій для “індивідуального” перегляду, продовжуючи тим, що в місті багата історія кінотеатрів та кінопоказів, а закінчуючи тим, що у південній, красивій столиці, неймовірне розмаїття локацій, якими користувалися режисери для зйомок не одного фільму.

Втім, у наші дні все залишилося незмінним: велика кількість кінотеатрів, фотогенічних місць для зйомок, захоплені місцевими блогерами та інстаграм-любителями. Тут, продовжують знімати фільми та розвивати кіноіндустрію. Але, завжди цікаво дізнатися, з чого все починалося. Коли був перший кінопоказ у місті та який фільм показали? Більше на odessa-trend.in.ua.

Вічні суперечки про першість

Вже не один рік, триває суперечка, хто ж перший винайшов фотоапарат для кінопоказу. Якщо, ви за кордоном, почнете дискутувати на цю тему, стверджуючи, що в Одесі вперше винайшли кінематограф, то вам у відповідь, напевно, покрутять пальцем біля скроні або посміються. Там, заведено думати по-іншому, але ви маєте рацію, хоч і не почуті.

Доведено, що саме в Одесі, завдяки Тінченку Йосипові Андрійовичу, був винайдений перший фотоапарат. Він працював у Новоросійському університеті, обіймаючи посаду головного механіка. Представлений кіноапарат був улітку 1893 року, природно, у південній столиці.

А ось брати Люм’єр представив свій синематограф у лютому 1895 року, відстаючи від Йосипа на цілих два роки, що доводить той факт, що суперечка тут недоречна.

Що показали одеситам?

Вже 9 січня 1894 року, на з’їзді лікарів та дослідників природи, Тимченко гордо продемонстрував кіноапарат, після чого відбувся перший кінопоказ.

Для зйомки використовувалася дискова фотопластинка. Тимченко скористався нею, для двох невеликих стрічок: “Списник” і “Вершник, що скаче”. Приїжджі, лише склали для Тимченка протокол, у якому висловили свою подяку за виконану роботу та задоволення, отримане від перегляду фільму – напевно, Тимченко чекав чогось більшого.

Одесит не запатентував свого найбільшого винаходу, що дає право французам, вважати себе першими, у розвитку кінематографа. Однак, люди, які глибше захоплюються історією та кінематографом, ніж просто на словах, точно знають, хто ж був першим. Принаймні, одеситам точно, не доведеться гуглити, щоб підтвердити таку інформацію – для них, це ще один, маленький привід для гордості, щодо рідного міста.

Про перший кінотеатр в Одесі

Звання легендарного первістка, у переліку кінотеатрів Одеси, гордо носить “Великий Рішельєвський театр”, який пізніше називався змінив назву на кінотеатр імені Короленка. Він, на жаль, не зберігся до наших днів, проте його назавжди запам’ятають, як щось нове в місті.

Ще одним “на жаль”, для нас, в тому, що старі кінострічки були в єдиному екземплярі – це означає, що вони не збереглися до наших днів і ми не можемо їх бачити. Саме тому фільм могли показувати кілька разів на день, з різними часовими проміжками, а кінопоказ, у середньому, тривав 15 хвилин.

Для кінотеатрів виділяли часто великі приміщення, а вхід був платним. Кінопроектор потрібно було запускати і крутити вручну, протягом усього сеансу: для цього наймали людей-добровольців, які займалися “розкруткою фільму”, за що мали можливість дивитися фільм безкоштовно. Звичайно, цю роботу не можна було назвати легкою, що змусило “працівників” викручуватися з ситуації: вони не крутили ручку кіноапарата особисто, а приєднували до неї допоміжні предмети, що спрощує завдання. Такими предметами ставали підручні засоби, а також, швейні машини та м’ясорубки.

Кінотеатри збирали безліч людей в одному місці: всім подобалося, після навчання чи важкого робочого дня, ходити на самоті чи компанії друзів, на якийсь фільм. У багатьох, тоді, ще не було телевізора, щоб дивитися фільми вдома, тому дана можливість була чудовою альтернативою.

Comments

.,.,.,.