Від ручних кінопроєкторів до сучасних залів: перші одеські кінотеатри

Усі ми любимо дивитися фільми. Кожен має свої переваги: ​​романтичні комедії, бойовики, турецькі серіали або фільм жахів. Також, відрізняються переваги у зручності перегляду: комусь подобається дивитися вдома, з ароматним чаєм та солодощами, а хтось, віддає перевагу кінотеатру, зручним кріслам та ароматному попкорну.

Проте, суть від цього не змінюється: ми все одно, незважаючи на локацію, додаємо в скарбничку новий фільм і додаємо, які ніякі, але певні знання. Більше на odessa-trend.in.ua.

Емоції та враження, насправді, відрізняються, залежно від того, де ми ознайомлюємося з новим, для себе фільмом. Те саме стосується і компанії, з якою ми поділяємо цей процес, хоч, найчастіше, компанія з самим собою, нічим не гірша. Втім, кожен вибирає те, що більше любить і віддає перевагу. Але, це не скасовує того факту, що кінотеатри в наш час дуже популярні. Деколи, зали настільки переповнені, що доводиться чекати наступного сеансу, щоб подивитися нову прем’єру.

А чи так було раніше? Коли в Одесі з’явилися можливості дивитись фільми у кінотеатрах?

Перші кінотеатри

Найпершим кінотеатром у місті був “Великий Рішельєвський театр” або, як пізніше його називали – імені Короленка.

Другий кінотеатр під назвою “Кіно-Уточ-Кіно”, відкрився 3 жовтня 1913 року. Власниками були брати Уточкіни. Вони об’єднали кілька кімнат, в орендованій квартирі на другому поверсі, в один зал. Кінотеатр мав попит настільки, що вже за кілька років, власники змогли викупити більшу частину будівлі, зробити ремонт і відкритися заново в 1916 році. Посадкових місць було близько 340, причому, з усім комфортом того часу. Кінотеатр кілька разів змінював свої назви, одна з яких, мала назву “Червоний залізничник”. Пізніше, в 1998 році, в будівлі сталася пожежа: після цього кінотеатр відновив роботу, але незабаром закрився.

До переліку “перших кінотеатрів”, належать і такі: “Слон”, “Бомонд”, “Дзеркало життя”.

Як працювали перші кінотеатри

Роботу перших кінотеатрів, можна було б назвати, нелегкою. Адже перші кінопроєктор, потрібно було крутити вручну, щоб вони працювали. Отже, шукали добровольців, які прокручуватимуть ручку, протягом усього сеансу, а оплатою за працю – був доступ до безкоштовного перегляду фільму. Згодом, навчилися полегшувати роботу, прикріплюючи до ручки підручні засоби, а пізніше, вже не було потреби в подібних діях, адже техніка йшла в ногу з часом і покращала.

У середньому, сеанси тривали близько 15 хвилин: через те, що кінострічки були в єдиному екземплярі, вони не збереглися до наших часів. Замість звичного нам попкорну, з собою приносили раків або випивку.

Як правило, зали завжди були переповнені: це пояснювалося тим, що в багатьох сім’ях не було телевізорів для перегляду будинку.

Які фільми показували

З кожним наступним роком, Одеса поповнювалася новими кінотеатрами та цікавими фільмами.

Найчастіше, кожен кінотеатр мав свій напрямок у показах. Наприклад, у найпопулярнішому кінотеатрі “Одеса” часто показували Чарлі Чапліна. У “Батьківщині” показували американські фільми, в основному, це були бойовики: “Золото Маккени”, “В кінотеатрах Короленка”, “Україна” та інші.

Свого часу одесити дуже любили індійські фільми, їх можна було подивитися в “Кіно-Уточ-Кіно” – як розповідає Сайт “Вгороде”.

Не дивно, що найбільш затребуваними були закордонні фільми – на них завжди було важко дістати квитки.

У кінотеатрі Маяковського, вперше показали датський фільм, під назвою “Чотири межі”. Фільм “Тарзан”, що вперше показали “Золотому березі”.

З наступними роками фільми все частіше повторювалися в кількох кінотеатрах, до того ж у багатьох одеських сім’ях вже можна було зустріти телевізори.

Comments

.,.,.,.