Оскар Фельцман: кохання до музики з першого погляду

Чи існує кохання з першого погляду? Мабуть, це досить складне, філософське або, навіть, наукове питання, відповідь на яке, у кожного буде різною. Але, якщо, ми говоримо про любов до мистецтва, до музики, до творчості – чи можуть ці речі викликати найприємніші почуття? Більше на odessa-trend.in.ua.

Відповідь на це питання, добре знає Оскар Фельцман, який, захоплюючись музикою з дитинства, одного разу потрапляє на оперету: побачене, неможливо назвати інакше, окрім як, кохання з першого погляду.

Композитор, автор пісень, народний артист, музикант – чоловік буквально, все життя був закоханий у свою справу та творчість.

Звідки така любов до музики?

Оскар народився 18 лютого 1921 року у місті Одеса, у справжній єврейській родині. Батько був лікарем – ортопедом, але, при цьому, захоплювався у вільний час музикою, до чого залучив і маленького сина. Якраз, у ті часи, до Одеси часто приїжджали відомі музиканти та давали свої концерти, а батько із сином намагалися, ніколи не пропускати виступи.

Хлопчик почав знайомство з музикою зі скрипки: у п’ять років він уже непогано грав, а допомагав йому в цьому Петро Столярський. Хлопчику не подобався той факт, що треба стояти, тому свою увагу він поступово перевів на фортепіано. У нього добре виходило і вже у віці шести років, Оскар написав свою першу фортепіанну п’єсу “Осінь”.

У 1939 році хлопець закінчив школу імені Столярського за композицією, після чого вступив до Московської консерваторії, де провчився до 1941 року.

За часів війни був відправлений до Новосибірська, де працював секретарем у Союзі композиторів. Фельцман писав музику для театрів та філармонії, потім познайомився з начальником музичних установ – Володимирським.

Вони разом вирушили до Московського театру оперети. Прибувши на місце, Оскар, вперше, побачив оперету і був приємно шокований – в той момент, він ніби, знайшов бажаний скарб або більше. Фельцман зрозумів, що хоче все своє життя пов’язати з оперетою. Тоді, він взяв перше “замовлення” по опереті та написав “Синю хустку”. Оперету було опубліковано в газеті “Правда”, проте, отримала велику кількість критики.

Робота з відомими музикантами

Після війни Оскар переїхав до Москви: тут і почав розвиватися в музичному напрямку. Йому почали пропонувати різну роботу: у театрах із музичними комедіями, написання дитячих постановок та оперет, музику для циркових вистав – на все він погоджувався.

Незабаром, став набувати дедалі більше знайомств з артистами, музикантами, поетами та драматургами. Подібні люди почали входити в тісне оточення Оскара, причому, деякі з них писали пісні, що запропонували і Фельцману. Спочатку, композитора не особливо приваблювало це заняття, він вважав його досить нудним і несерйозним, але, все ж таки спробував. В результаті, його пісню “Теплохід”, написану для театру “Синя пташка” – виконав Леонід Утьосов.

З того часу, слави про таланти Оскара було не обминути: він став більше працювати і знаходити нових шанувальників. Пісня “Конвалії”, часто можна було зустріти на радіо та концертах.

Оскар працював з багатьма майстрами російської естради – як розповідає Сайт “Штуки-Дрюки”, але його улюбленицею стала Едіта П’єха – для неї чоловік написав такі пісні: “Величезне небо”, “Нічого не бачу”, “Біле світло” та інші.

Звичайно, пісні – це добре, але музиканта тягнуло до оперети і, 1973 року, він пише музику до таких оперет: “Тітка Чарлея”, “Нехай гітара грає”, “Старі будинки” – всі вони стали успішними.

За своє життя, Фельцман написав близько 1500 пісень, чим явно може пишатися.

У 2000-х роках працював над написанням балетів: “Булочка” та “Венера Ілльська” також виступив на своєму ювілейному концерті, після чого, видав диск “Єврейське щастя” (в останні роки життя йому подобалося писати на єврейську тематику). Помер Оскар Фельцман 3 лютого 2013 року, зовсім трохи, не доживши до віку 92 роки.

Що відомо про особисте життя

Оскар був одружений двічі: перша дружина – Євгенія Кайдановська, яка закінчила диригентсько-хоровий факультет. Вони одружилися 1941 року, а 1952 року, народився їхній син Володимир. Оскар дуже любив сина, до того ж він також, обрав музичний шлях – навчався на піаніста, але, коли одружився, разом із дружиною переїхав до Штатів, що дуже засмутило Фельцмана-старшого.

2000-го року померла Євгенія: вона довго хворіла, а лікувала її Ніна Каранова. З нею і став жити Оскар, після смерті першої дружини. Оскар і Ніна не стали одружуватися, а віддати перевагу жити в цивільному шлюбу: для них було важливо, проводити час разом і цінувати ці моменти, а не штампи в паспортах. Так вони прожили 14 років до 2013 року.

Comments

.,.,.,.