Колишня будівля Нової біржі та чудова акустика: історія Одеської філармонії

Південна столиця має безліч красивих, старовинних та історичних будівель у різних куточках міста. Звичайно, найбільша кількість подібних споруд, що знаходяться, саме в центрі міста – звідки й зароджувалося одеське життя.

Нерідко, трапляється так, що нинішні, всім відомі будівлі, колись призначалися для чогось, зовсім іншого. Ось, наприклад, хто б міг подумати, що будівля Одеської філармонії колись була Новою купецькою біржею? Більше на odessa-trend.in.ua.

Докладніше про біржу

Будівля розташовується на розі вулиць Буніна та Пушкінської. Своєю появою воно завдячує одеським купцям: вони вважали, що будівля, в якій знаходилася міська біржа, а це було на Приморському бульварі, стало якимось маленьким і слід перебратися в нове, більш просторне місце.

У 1891 році був навіть оголошений конкурс, під час якого, обирали найкращий ескіз будівлі біржі. Як ділиться Сайт “Одесская жизнь”, на розгляді було близько тридцяти робіт різних архітекторів, але вибрали, зрештою, Вікентія Прохаскі. Як з’ясувалося пізніше, навіть його робота не підходила під усі “запити” замовників і справа була передана Олександру Бернардацці – він і завершив роботу до кінця.

І ось, 1894 року почалися будівельні роботи будівлі Нової біржі, які закінчилися до 1899 року.

Тут проводилися різні заходи, в основному, лише урочисті, а також освітні зустрічі та навіть засідання депутатів та міських діячів.

Однак, після Громадянської війни, у будівлі біржі не було більше потреби і його передали Одеській філармонії в 1946 році.

Як виглядає будівля

Будівля виконана у стилі розкішної італійської готики, стеля зроблена з найдорожчого дерева – ліванського кедра, а матеріали для будівництва привозили з різних країн Європи.

Кажуть, ця будівля не схожа на жодну іншу у всьому світі, адже вона унікальна як за своєю будовою, так і за акустикою. Що стосується акустики, то купці особисто, просили Бернардацці зробити так, щоб “коли дві людини розмовляють між собою, третя зайва не чула про їхню розмову, але при цьому, щоб спільна чутність у залі була гарною” – так і було зроблено. Основний концертний зал розрахований на 1000 осіб.

На будівництво будівлі та придбання меблів було витрачено близько одного мільйона рублів, що, автоматично, робить будівлю другою, за витратами, у місті. Поступається воно лише Оперному театру, на який було витрачено на 300 тисяч більше.

Будівля мала безліч символів та декоративних елементів – наприклад, біля входу до філармонії, можна побачити погруддя Олександра Бернардацці.

Цікаві факти та легенди

Існує повір’я, що в ХІХ столітті було заведено закопувати в фундамент будівлі, яка будувалася, якісь предмети. Ці предмети мають бути актуальними в той час, коли проводиться будівництво споруди. Коли зводили будівлю Одеської філармонії, у фундамент закопали “посилку нащадкам”, куди входили останні випуски газет, перепис населення, гроші, хліб та книга про місто.

Також, люди вірили в магічну силу дзеркала, що знаходиться в будівлі. Воно було привезено з Венеції, а висота досягала чотирьох метрів. Дівчата вірили, що, якщо подивитися в це дзеркало – молодість ще довго не залишатиме їх. Подібне повір’я стосується і Оперного театру, проте ніхто не згадує, що потрібно дати дзеркалам у відповідь.

На початку ХХ століття, в будівлі був навіть ресторан, але потрапити туди могли лише обрані. Відвідати ресторан із зручними кабінками, могли лише купці, які мають доступ до закордонної торгівлі: вони проводили тут ділові зустрічі та переговори, обідали та вечеряли, розмовляли з приятелями та колегами.

Згодом Одеська філармонія стала прямим втіленням мистецтва та свята: у будівлі проводилися та проводяться різноманітні фестивалі, музичні вистави, свята, танці – що дозволяє глибше проникнути у світ музики та знайти однодумців.

Comments

.,.,.,.