У вітчизняній літературі далеко не всі письменники створювали свої твори, які призначалися і дорослим, і дітям. До таких митців ми відносимо Валентина Катаєва. Безперечно, що саме його талант письменника, здатного відобразити дитячі переживання на тлі дорослого життя, дозволив двічі екранізувати його роман-сагу “Біліє вітрило самотнє”.
1937 рік. Країна готується відзначати 20-ті роковини Жовтневої революції. Керівники кіногосподарства не можуть залишатися осторонь і вирішують створити фільм, який зачіпає не лише події 1917 року, а й те, що їм передувало. Для розв’язання цього питання дуже підійшла книга Валентина Катаєва “Біліє вітрило самотнє”. Сам автор запрошений для безпосереднього, брав участь у роботі над фільмом: він займається затвердженням кінопроб, підбирає локації для зйомок. Як відомо, Валентин Петрович був безпосереднім очевидцем повстання 1905 року.
Режисером фільму став Володимир Легошин – учень знаменитого С. Ейзенштейна. Музику до фільму написав відомий Одеський піаніст Михайло Раухвергер. Більше на odessa-trend.in.ua.
Актори та ролі першого фільму
Гаврика в екранізації тридцятих років зіграв Ігор Бут, проте далі цього фільму його кар’єра не просунулась. А ось 11-річний Борис Рунге, який зобразив на екрані Петю Бачея, одразу після прослуховування було затверджено на роль ключову дитячу роль. Бувши школярем, Рунге знявся ще в низці фільмів того часу.
Доля цього актора цікава. У роки боротьби нашого народу з фашистами майбутній актор був командиром взводу хімзахисту. Після війни він став актором Театру сатири у Москві і присвятив цьому все своє життя. Найбільше цей талановитий актор запам’ятався мільйонам глядачів у ролі пана Професора у телепроєкті “Кабачок “13 стільців”.
Коли Борис Рунґе був відомим актором, він також встиг попрацювати для дітей. По-перше, він став одним з аніматорів телепередачі «На добраніч, малюки!», в якій виконував роль Діда Так-Така. По-друге, саме його голос виконує знамениту фінальну колискову пісню програми “Сплять стомлені іграшки”.
У ролі батька хлопчиків Петро та Павла знявся відомий актор тоді Федір Нікітін, який зіграв у десятках фільмів. У першій чверті двадцятого століття він працював в одеських театрах. Подібно до Бориса Рунге, він брав участь у війні з фашистами на посаді командира взводу народного ополчення.
Друга екранізація
У 1970-х років було прийнято рішення про створення нової версії катаєвської саги. Так, у квітні 1976 року на телевізійних екранах з’явився вже багатосерійний цикл під назвою “Хвилі Чорного моря”, який зняли відомі режисери Войтецький, Гойда, Криштофович.
Восьмисерійну картину було знято на Кіностудії імені Довженка, а в її основу лягли вже три романи Валентина Катаєва: “Зимовий вітер”, “Біліє вітрило самотнє”, “Катакомби” (за книгою “За владу Рад”).
У фільмі знімався відомий одеський актор Юрій Величко, який працював в Одеському драматичному театрі та очолював самодіяльний театр Одеського трамвайно-тролейбусного управління.
Крім цього, у фільмі знімався Іван Миколайчук відомий український актор, відомий глядачам з культового фільму “Тіні забутих предків”.
Нема пройти повз персонажа Тетяни Іванівни тітки хлопчиків Петі та Павлика. Цю зворушливу роль відіграла відома українська актриса Ада Роговцева.
Ці два чудові фільми не залишилися непоміченими і кожне покоління виросло на своєму фільмі. Сьогодні нам залишається тільки переглядати ці фільми й перечитувати твори геніального Валентина Катаєва.
Безперечно, окрасою другої екранізації став Олег Табаков, який зіграв роль Василя Бачея. Перед нами постає людина, яка відкидає всякі революції, але яка допомагає революціонерам і навіть виступає на їхньому мітингу. Актор чудово зображує батьківські почуття, коли дізнається про смерть молодшого сина.
