Одеський національний академічний театр опери та балету заявив про наміри створити оригінальний репертуар. Якийсь дайджест цього дійства показали журналістам. Гарний балет в костюмах з поліетилену, красива музика, спів хору, гуманістичний задум не забарився – у фіналі відео перестає бути страшним, показуючи прекрасний світ, прекрасну природу. Це не просто новий спектакль, а етапна робота. Детальніше на odessa-trend.
Фонд Одеської національної опери
Опера-вербатім «Дракон» за мотивами п’єси Євгенія Шварца – це незалежний проект, ініційований головним режисером Одеської опери Євгеном Лавренчуком. Авторами опери є представники нового покоління українського мистецтва: композитор Антон Байбаков та драматург Павло Ар’є.
Вбити дракона потрібно перш за все у собі – цю думку Євгена Шварца поділяють всі учасники постановки. Проект є прецедентним для українського музичного театру, так як продемонструє ефективність затребуваного в світі формату, згідно з яким твір створюється сучасними авторами спеціально для постановки на сцені національного оперного театру.
Фонд Одеської національної опери покликаний формувати в Одесі і в Україні в цілому сучасну оперну культуру, адаптуючи світовий досвід для розширення аудиторії, налагодження взаємодії з українськими і зарубіжними колегами і створення передумов для сприйняття оперного жанру як актуального мистецтва.
Євген Лавренчук, він же глава Фонду Одеської національної опери і режисер проекту «Дракон», розповів, що в спектаклі беруть участь учні його акторського курсу (він викладає в одеському театрально-художньому училищі). Анна Ставіченко, генеральний продюсер Фонду Одеської національної опери, зазначила, що коли соціум фінансує проект, це задає нову ступінь взаємної відповідальності. «Дракон» вже підтриманий Українським культурним фондом.
На черзі – «Трівіата»
А потім настане черга нової постановки «Травіати» Джузеппе Верді, яка задумана вельми оригінально і буде копродукцією ОНАТОБ і фонду. Це найдорожчий проект за всю історію одеської опери, може бути, навіть і української. Бюджет зашкалює, як і самі технології. Рішення настільки складне, що навіть етап розробки ескізів декорацій – дорогий. Всю архітектуру моделі «Травіати» робить 3D-дизайнер.
У «Травіаті» ідея така: все відбувається в одну секунду в момент смерті Віолетти. Все починається з кінця, вона зараз помре, і перед нею проносяться всі події її життя. Оскільки все це їй здається, то театр робить по-іншому: до сих пір в опері прагнули робити імітацію реальності, Париж того часу, костюми тієї епохи… А вони намагаються дати імітацію не-реальності.
Уявіть собі таку картинку: веранда, фестони, ззаду якась скульптурна композиція (це хор), але в якийсь момент фіранка полетить, шарф Віолетти полетить, і під час арії Sempre Libera вся декорація поїде навколо неї… Друга дія – це сад, квітучі вишневі дерева, пелюстки, пурга, і в кінці все квіти почнуть опадати, вони будуть триматися на електромагнітах і розлітатися.
Більш ні слова – побажаємо театру і його новому фонду успіхів і з «Драконом», і з «Травіатою». Нехай все вийде, і Одеса буде на устах у всього музичного світу.