Сергій Терентьєв: маестро-«Шовкові пальці»

 

 

Сергія Терентьєва знають в Одесі все цінителі джазової музики і просто ті, хто любить гру на фортепіано. Понад 40 років улюбленець публіки, Заслужений артист України виконує почесну функцію: він – соліст Одеської національної філармонії, пише odessa-trend.in.ua.

Колись, досить давно артист став першим, хто на сцені філармонії грав і класичні та джазові композиції. Виконуючи класику, наприклад, Рахманінова чи Шопена, він адаптував її під джаз.

Музичні університети майбутнього кумира

Треба сказати, що Сергію Володимировичу пощастило народитися в Одесі – місті композиторів, співаків, музикантів. У рідному місті він отримав прекрасну освіту в знаменитій школі імені П.С. Столярського, після чого закінчив Одеську консерваторію (сьогодні – Національна музична академія) ім. А.В. Нежданової. Його наставником була знаменита в Одесі професор Людмила Наумівна Гінзбург, яка дала путівку в життя багатьом музикантам, в тому числі сьогоднішнім професорам Музичної академії, солістам Одеської філармонії, багатьом тим, хто працює в інших містах.

4

У музичних навчальних закладах юного музиканта вчили, звичайно ж того, як грати класику. Більш того, в роки його навчання джаз, який став однією з візитних карток маестро, був, м’яко кажучи, не в великій пошані. З цієї причини він змушений був вивчати основи джазу самостійно.

Але тут доля йому посміхнулася, і він познайомився з одним із «батьків» радянського джазу Олегом Лундстремом, у якого пройшов третю «музичну школу» – джазового виконавця. Але це було пізніше.

У Сергія Терентьєва джаз і класика завжди поруч

У 1969 році Сергій Терентьєв разом з організованим їм джазовим колективом вирушив у круїзний тур на теплоході «Тарас Шевченко». Почувши гру музикантів, журналісти дуже популярного глянцевого журналу «Neckermann» (Західна Німеччина) випустили захоплену статтю про них.

4

Про класичну музику, яка вічна в усі часи, Сергій Терентьєв в усі ж не забував. У 1972 році він відправився до Києва на Всеукраїнський конкурс піаністів. Виконавши фортепіанні концерти П. Чайковського і С. Рахманінова, він отримав першу премію конкурсу. Після повернення до Одеси його запросили стати асистентом його наставниці – професорки Людмили Гінзбург.

1

Знаковим для музиканта став період з 1973 по 1975 роки, коли він грав у столичному оркестрі Олега Лундстрема, де він став солістом і виступав з провідними джазовими музикантами країни.

Москва – добре, а Одеса – краще

У 1976 році музикант повернувся в Одесу, і знову в консерваторію там він поєднував роботу в якості викладача з концертною діяльністю, брав участь у джазових фестивалях і виступав з концертами класичної музики у філармонії. У 1978 році його запросили на посаду соліста Одеської філармонії, де він залишився назавжди, як і раніше проповідуючи джаз, гастролюючи із джазовими програмами по всьому Радянському Союзу, а також у багатьох європейських країнах. 

1

Деякий час працював в Данії та Іспанії, ставав лауреатом багатьох фестивалів. У 1992 році після джазового фестивалю в Швейцарії музикант отримав неофіційне звання «Маестро-шовкове туше» (в нашій інтерпретації – Шовкові пальці). Легкість, з якою його пальці переміщуються по клавішах, нагадують легкий шовк, м’який і ніжний.

Одеса не залишила маестро в біді

У липні 2016 року, напередодні святкування 85-річчя філармонії, Сергій Володимирович Терентьєв був відзначений званням «Заслужений артист України».

Публіка Одеси не тільки любить і шанує талант Сергія Терентьєва, але платить йому за це добротою. У 2016 році, коли з маестро трапилася біда, він тяжко захворів і пролежав кілька місяців провів у лікарні, йому допомагала мало не вся Одеса.

Прагнення дарувати людям мистецтво перемогло в Терентьєва серйозну біду – ампутацію ноги. Попри це, він продовжує свою роботу, залишаючись унікальною людиною, що грає на роялі без ноги.

11 квітня цього року Сергію Володимировичу виповнюється 75 років і хочеться йому побажати подальших успіхів, на радість одеських шанувальників музики.

Comments

.,.,.,.