Він був художником-мариністом і видатним живописцем, якого в світовому мистецтві знають, як мариніста-романтика, майстра в російському класичному пейзажі, який передає на своїх полотнах величність і міць такого явища, як морська стихія.
Як і будь-яка видатна особистість, яка побувала в нашому місті, йому вдалося залишити тут свій великий слід. Саме про це і піде мова в нашому матеріалі з посиланням на odessa-memory.info.
Юні роки
Івану Айвазовському судилося народитися 29-го липня 1817-того в Феодосії. Його батько був розорений вірменський торговець.
До сьогоднішнього дня місто пам’ятає легенди про хлопця, який малював самоварним вугіллям на поверхні будинкових білених стін в місцевості, яка називається вірменською слобідкою.
Предки живописця були галицькими вірменами, які переселилися в Галичину, і пізніше стали писати своє прізвище на польський манер, і стали Гайвазовськими.
Таврідській губернатор посприяв тому, що талановитого підлітка в 1831-ому взяли в поважний навчальний заклад, яким була Таврійська гімназія, а в 1833-тьому він став студентом Імператорської Художньої академії в Санкт-Петербурзі, яка була їм закінчена з відзнакою і здобуттям золотої медалі. Також він отримав право на поїздку Кримом, а пізніше Європою.
Знамениті шанувальники
В ході академічного періоду молодий художник був помічений такими геніальними сучасниками, як Пушкін , Жуковський, Крилов, Глінка, Брюллов. Він був знайомий з ними особисто, що, звичайно ж, залишило свій слід в його розвитку і манері його творчості.
Прославленому маестро дуже подобалося бувати в Одесі, влаштовувати тут заходи у вигляді персональних виставок, ділитися секретами майстерності з учнями одеського закладу, яким була Малювальна школа, дарувати Південній Пальмірі свої картини, які потім були передані в колекцію Художнього музею.
Улюблений поет
Він був сильно вражений зустріччю з Пушкіним в 1836-тому під час виставки в Художній Академії Петербургу. Протягом усього життя він захоплювався поетичним генієм і присвятив йому кілька своїх полотен.
Бажана обитель
У 1845-тому талановитий живописець почав зводити свій феодосійський будинок. Він завжди хотів в рідні краї, до Чорного моря. Будинок будувався відповідно до його власного проекту, з віддаленою схожістю з італійськими ренесансним віллами, його прикрашали зліпки античних статуй.
Серед житлових кімнат знаходилась велика майстерня, де він пізніше створить переважну частку з шести тисячноі кількості його полотен.
До нього в гості їздили багато знаменитих художники, колекціонери, митці.
Коли художній геній, 2-го травня 1900-того, помер, його мольберт назавжди зберіг деталі нової, розпочатої ним, картини.
До сьогоднішнього дня його творча спадщина не припиняє привертати інтереси колекціонерів.
У червні 2005-го в Одеському художньому музеї відбулася нерадісна подія, – прямо з приміщення музею зникла картина цього великого художника, яка на той час була оцінена в суму понад мільйон у гривневому еквіваленті.
Але, на щастя, скоро картина повернулася в музейні стіни, хочеться вірити, вже назавжди.
