Незвичайні скульптури в одеському музеї

11 листопада 2020 року в Музеї сучасного мистецтва Одеси відбулося відкриття виставки робіт молодих скульпторів з проекту «Дуже цифрові резиденції», метою якого є розвиток сфери цифрових технологій і медіант, «оцифрування» пам`яток і відомих об’єктів архітектури і скульптури міста, створення скульптур з сучасних матеріалів, вивчення сфери інноваційних недійних і архітектурних інсталяцій, а також переосмислення питання реставрації міських історичних об’єктів, пише odessa-trend.

Нові тенденції в мистецтві

Мистецтво, як і все в нашому суспільстві, має схильність і тенденцію розвиватися і оновлюватися. З плином часу і століть світові стали відомі нові імена художників і скульпторів, які, за допомогою реалізації свого творчого потенціалу, привнесли нові віяння в мистецтво і стали авторами нових стилів і жанрів. Як правило, те, що спочатку здається дивним, неможливим і божевільним, згодом стає модним, актуальним, і нерідко входить в історію, як геніальне.

Створення предметів мистецтва з незвичайних матеріалів давно стало темою лекцій, семінарів та курсів для сучасних «служителів прекрасного». За допомогою реалізації такого напряму, сьогоднішні творці мають можливість «докласти свою руку» і новаторський погляд для привнесення чогось нового в мистецтво.

Героям нашої статті вдалося «підкорити» цю вершину сучасної творчості, результатом чого виступають дві чудові скульптури, створені з досить незвичних для нашого ока матеріалів і містять в собі достатньо глибокий сенс.

Презентація творінь

2

На відкритті, крім художників, які представили свої роботи, були присутні і куратори резиденції, які розповіли про ідею проекту, учасниками якого є дебютанти, а також пояснили присутнім суть і необхідність «оцифрування» і «віртуального перетворення» існуючих об’єктів архітектури та скульптури міста.

Експозицію виставки склали дві цифрові скульптури: «Близнюки» Данила Барабаша і «Лаокоон та його сини» Віри Лютенко.

Скульптори цілих три місяці вивчали і вдосконалювали свої навички в 3D моделюванні для того, щоб створити базу об’єктів історії, а потім «віртуалізувати» їх і зафіксувати в такому вигляді для нащадків.

«Спочатку були от відскановані янголята в інтер`єрі, потім було проведено кропітку роботу з 3D-виправлення та підготовки їх до виробництва. Виробництво полягало в тому, щоб вирізати на спеціальному верстаті зворотну форму цієї моделі та вже її залити спеціальним матеріалом – полімерною бронзою», – розповів Данила Барабаш в інтерв`ю «Першому міському».

Автор також зазначив, що на створення скульптури пішло майже два місяці.

Творіння Віри Лютенко є копією скульптури «Лаокоон та сини». Автор зізналася, що процес виготовлення її скульптури зайняв близько двох тижнів і відмінність від видатного оригіналу полягає в заміні змій дротами.

Скульптура Віри Лютенко містить в собі глибокий сенс. Адже в особі Лаокоона художник представляє всю архітектуру Одеси, яку за задумом автора огортають дроти, що заважають нам бачити всю цілісність нашої архітектури.

Оцінити сучасні напрямки та нові погляди в скульптурі можна, відвідавши виставку робіт молодих скульпторів, яка експонуватиметься до 15 листопада 2020 року в одеському Музеї сучасного мистецтва.

Коментарі