Кінокартина «Фортеця Хаджибей», створена на Одеській кіностудії, завоювала премію Golden Tulip (золотий тюльпан) на 39-му Міжнародному кінофестивалі Best Istanbul Film Festival (IKSV Film), який відбувся у великому турецькому місті Туреччини. Претендентами на головний приз стали 15 творів кіномистецтва. Далі на odessa-trend.
Фільм українських, турецьких та грузинських кінематографістів, переміг на кінофорумі, який має на меті відкриття публіці незалежних кінематографістів різних країн і допомога творцям фільму в перших кроках в області кіноіндустрії.
Автори фільму і сюжет
Фільм був створений на Одеській кіностудії спільно із грузинськими і турецькими колегами, за участю кіностудії ім. О. Довженка, Тернопільської кінокомісії і кінокомпанії «ІнсайтМедіа».
“Фортеця Хаджибей” була знята режисером Костянтином Коноваловим за його спільним сценарієм з Євгеном Тимошенко за участю Мірзи Давітая. Ролі у фільмі виконали українські та турецькі актори.
Сюжет фільму відображає події кінця 18-го століття, одного з фрагментов періоду багатовікової боротьби за Північне Причорномор’я.
Автор сценарію фільму-переможця Євген Тимошенко працює на Одеській кіностудії з 2010 року, а з 2011 року – сценарист кінопідприємства. Він автор кількох сценаріїв в фільмам. Особливе місце в його творчості займають різножанрові літературні твори про Одесу.
Для Костянтина Коновалова, випускника “Фортеця Хаджибей” став третьою роботою, в якій він виступив в якості режисера. До цього він був автором сценарію низки фільмів, в тому числі історичних “Крути” і “Полювання на Верфольф”.
І, нарешті, Мірза Давітая – сценарист і продюсер фільму. Він відомий тим, що був сценаристом і продюсером деяких українських фільмів. Відомий також в Грузії. Деякий час був міністром в грузинському уряді.
Успіх фільму – запорука популяризації української культури
За багато років стамбульський фестиваль став місцем зустрічі як кінематографістів, так і для письменників, діячів культури і мистецтва з усієї планети. Цей кінофорум входить до почесного списку найважливіших подій свого роду на міжнародному рівні. І нам, жителям одеського регіону, приємно те, що головний приз вирушив до Одеси, а деякі епізоди фільму знімалася на території нашого регіону, в його Аккерманській фортеці.
Безумовно, успіх українсько-грузинсько-турецького фільму можна розглядати як прорив українського кінематографа і можливість просування вітчизняного кіно на світовій арені. З урахуванням того великої кількості населення Туреччини, можна сподіватися на серйозні показники аудиторії, яка його буде дивитися.
Також безперечним є той факт, що в черговий раз представники мистецтва України заявили про те, що у нас є і таланти, і можливості створювати якісне кіно.
Вихід фільму на широкий загал є своєрідною рекламу Білгород-Дністровської фортеці, яка, зізнатися, переживає на найпрекрасніші дні. Можливо, зняті в ній кадри фільму змусять чиновників задуматися про її збереженні, меценатів – внести вклад в ремонт однієї з візитних карток Одеської області, а діячів кіно – знову повернутися туди в пошуках нової натури і, звичайно ж, внести посильний вклад у порятунок даного артефакту .
І, нарешті, продукт Одеської кіностудії – хороший старт найстарішого кінопідприємства у друге століття свого життя і відповідь тим, хто давно вже домагається закриття найстарішої кіностудії України.
