"Невідомий" художник Михайло Врубель

 

Михайло Врубель народився у 1856 році в Омську, в сім'ї кадрового офіцера-юриста, специфіка служби якого передбачає постійні переїзди, тому шкільні роки Михайлу довелося провести спочатку у Петербурзі, де його батько навчався у військово-юридичній академії, а потім, через три роки – в Одесу. Більше на сайті odessa-trend.in.ua.

Життя в Одесі

У 1870 році батька хлопчика перевели до Одеси на посаду гарнізонного судді, а Михайло став учнем Рішельєвського ліцею, одного із престижних навчальних закладів не лише Одеси, а й усієї імперії. Втім, постійні переїзди ніяк не вплинули ні на життя, ні на навчання хлопця. Навчання давалося Врубелю-молодшому легко, що дозволяло йому постійно займати перше місце у класі успішності. Особливо він відрізнявся на уроках словесності та історії; займався перекладами римських класиків.

Свій вільний час він присвячував улюбленому заняття, під час якого він намагався копіювати картини відомих авторів, у тому числі І. Айвазовського.

У цей період життя він листувався із сестрою, яка навчалася в Петербурзі. Біографи художника відзначають його легкий стиль, велику кількість французьких та латинських цитат, значний обсяг тексту.

У нашому місті Михайло Врубель прожив близько п'яти років, навчаючись і в гімназії, і в малювальній школі. Залишивши місто, він неодноразово повертався до нього, а в один із приїздів розпочав роботу над одним із своїх “Демонів”.

Врубель був шанувальником і вдячним читачем Іммануїла Канта. Це зміцнило його віру вивчення природи. Майстер непогано розбирався в класичній літературі та латині, що було рідкістю для Росії на той час.

6

Незримий актор детективного серіалу

Одеса. Січень 1978 року. Працівники правоохоронних органів проводять обшук на квартирі директора ринку. За шпалерами детективи однієї з кімнат дореволюційного будинку на вулиці Пушкінській вони виявляють забиту фанерою жебраку, яку під незадоволені вигуки господаря квартири розкривають, а в ній знаходять... відрубану кисть руки та шматок скла синього кольору.

6

Спочатку на останню знахідку ніхто не звернув уваги. Тільки після консультацій з фахівцями з'ясувалося, що це був фрагмент одного із творів вітражної творчості Михайла Врубеля.

У ході слідчих дій оперативник Лев Запашний та Лада Ананко з'ясували, що незадовго до нового року дружина директора найняла ремонтну бригаду – молодих чоловіка та жінку, які цілком могли не поділити шедевр, що призвело до вбивства жінки.

Надалі, крок за кроком, детективи знаходять викрадачів витвору мистецтва.

Історія, що розвивається на тлі невідомого вітража Врубеля, супроводжується цікавим коментарем.

Ми дізнаємося, що Михайло Врубель був неоднозначним живописцем рубежу 19-20-го століть, якого одні називали генієм, інші - божевільним. Автори не забувають вказати, що одним із місць, де творив художник, була Одеса.

Дуже цінною є документальна хроніка, свого роду - фільм у фільмі, про вітражі Врубеля, встановлені в різних культових спорудах, у тому числі в Кирилівській церкві Києва, поряд із творами 12-го століття.

Через постійну нестачу грошей художник брався за будь-яку роботу: проектував костюми, розписував вікна та створював портрети дружин багатіїв.

Після смерті художника високо цінувалися на Заході, а за радянських часів масштабне розгорнулося справжнє полювання на його твори.

"Пронозливі ділки шукали все, чого торкалася рука художника", - так закінчується короткий екскурс у біографію Врубеля.

Щоправда, автори фільму не забувають про майстра, який залишив вітраж, що згодом потрапив до одеської квартири. Глядач дізнається, що після затримання його викрадачів він був відправлений у сховище, руки реставраторів до нього не дісталися, а в 1986 році робота великого художника загинула під час пожежі.

Щодо глядачів та шанувальників творчості Михайла Врубеля, то можна сказати, що завдяки майстрам кіномистецтва творчість великого художника повернулася до Одеси в незвичайному вигляді, ставши органічним доповненням до тих робіт майстра, які зберігаються у Художньому музеї міста.

Comments