Прощальна виставка Інни Хасілевої: 12 років у Перлині Чорного моря

Одеса сповнена творчості: культурне життя Перлини Чорного моря строкате і різноманітне, як з історичної точки зору, так і якщо дивитися на сучасність. Галереї Одеси часто змінюють свої експозиції, радуючи любителів і любительок мистецтва новими інтерпретаціями буття очима художників та художниць...Далі на odessa-trend.

Деякі творці народжуються в Одесі і живуть тут до кінця своїх днів, лише за конкретними справами покидаючи рідне і улюблене місто; інші ж приїжджають здалеку і залишаються тут, зачаровані естетикою міста, і відображають красу набережних, моря, історичних будівель і особи людей, які увічнюються на полотнах.

Буває і таке, що комусь доводиться їхати. Причина від'їзду не так важлива як той факт, що прощання з улюбленим містом — це болючий досвід, як для творця, так і для творчої групи, в якій він або вона знаходиться довгі роки. Нині такий досвід переживає художниця Інна Хасілева — нестандартна і смілива митчиня, прощальні роботи якої виставлені у галереї Всесвітнього клубу одеситів.

Творчий шлях

1

До початку кар'єри художниці в Одесі Інна Хасілева навчалася мистецтву у Харкові. По закінченню навчання художниця приїхала в Перлину Чорного моря і досить оперативно влилася у місцеве співтовариство творців: у той же рік у неї з'явилася можливість продемонструвати результати своїх навчання і роботи, чим вона успішно скористалася.

Перша виставка художниці у Всесвітньому клубі одеситів була колоритною і символічною: натхненна творчістю Ісаака Бабеля, вона створила твори, які дихали атмосферою «Одеських оповідань».

За 12 років роботи бачення світу художниці значно трансформувалося: в якийсь момент вона створювала роботи на гостру соціальну тематику, місцями шокуючи цінителів і цінительок мистецтва, а згодом стала звертатися до менш гострого і більш експресивного трактування реальності за допомогою художніх інструментів.

Символічно, що остання одеська виставка художниці проходить там же, де проходила і перша.

Стиль робіт і рецепція

1

Неозброєним оком можна помітити мотиви експресіонізму: яскраві кольори, місцями приглушені, розмиті образи з глибин підсвідомості, наче це була спроба відновити давно втрачений спогад, також часом хаотичні види у футуристичній і божевільній атмосфері... І нарівні з цим експресіоністським вибухом кольорів і форм — фентезійні образи казкових дівчат з яскравими волоссям, розкосими очима і неприродним кольором шкіри.

І все-таки, експресіонізм тут превалює. Крім нього також значне місце займає абстракція, і в цілому творчість художниці пронизане деконструкцією — у цій творчості немає класичної методичності і систематичності; тут тільки природний і в якійсь мірі гармонійний хаос підсвідомості, який у свою чергу активізує підсвідомість тих, хто дивиться. Такі твори розкриваються принципово у «співпраці» з цінителями, які відкриваються творчості і об'єднують глибинний дискурс свого несвідомого з тим, що зображено на картині.

Звичайно, така творчість не для всіх. Проте, навіть заперечення цінності абстрактних і експресіоністів робіт — це також маркер особистості. Таким чином така творчість працює у будь-якому випадку: розкриваючи глибини душі автора, вона також зачіпає і свою аудиторію, хоче вона того чи ні.

Фото: Думська 

Comments