“Ты в сердце моем, ты всюду со мной, Одесса, мой городо родной” … Майже без жодного сумніву можна сказати, що ці слова з оперети “Біла акація” знайомі кожному одеситу. Далі на odessa-trend.
Але далеко не всі знають, що це фрагмент “Пісні Тоні про Одесу”, що стала офіційним гімном нашого міста, був написаний його уродженцем Михайлом Абрамовичем Червінським в співавторстві з його колегою Володимиром Захарович Массом.
Одеса – Ленінград – Діюча армія
Михайло Червінський народився 13 червня 1911 року робочою одеської сім’ї, яка з часом перебралася в Ленінград. Там письменник прожив до війни, там же здобув освіту інженера. Як і багато одеситів, які стали відомими, завдяки їхньому приїзду в столицю, Червінський співпрацював з редакціями різних видань, в тому числі гумористичних, писав монологи, розповіді, фейлетони для артистів розмовного жанру. Одним з виконавців його творів був знаменитий Аркадій Райкін. Таким чином, наш молодий інженер за освітою став письменником за покликанням.
Подальшому розвитку таланту молодого автора перешкодила війна. Михайло Червінський був покликаний в Діючу армію і, з огляду на здатність володіти пером, що, як заведено говорити, в роки війни дорівнює багнету, був направлений до складу ансамблю Калінінського фронту.
Нагорода і важке поранення
“Автор, творчий працівник ансамблю, багато працює над створенням актуального фронтового репертуару. Створені ним інтермедії, монологи, частівки й конферансьє з успіхом використовувалися ансамблем на фронті. Творча робота тов. Червінського сприяла зростанню й успіху ансамблю. Тов. Червінський, працюючи з ансамблем на передовій лінії, надавав велику допомогу червоноармійській самодіяльності” (переклад – В.О.).
Це текст нагородного листа, в якому міститься уявлення Михайла Червінського до ордена Червоної Зірки.
Здавалося б, що спільного між творчістю військового ансамблю пісні й танцю з бойовими частинами, готовими вступити в будь-який час в бій. Однак, як показав хід війни з фашистами, діяльність таких ансамблів і їх авторів, як Михайло Червінський, дуже були необхідні воїнам.
З іншого боку, може здатися, що автор написав текст або мелодію, і працює далі, придумує щось нове. Це далеко не так. Після того як М. Червінський був представлений до нагороди, він отримав важке поранення і був відправлений до Москви. Але, як то кажуть, нещастя допомогло. У столиці він розпочав співпрацю з Михайлом Массом, драматургом, одним з авторів сценарію першої радянської звукової комедії “Веселі хлопці” (В титрах прізвища Маса немає, оскільки під час фільмування він був заарештований за створення байок, що викликають і гострих для того часу).
Творчий союз з Михайлом Массом
Попри 15 років різниці у віці, два учасники швидко знайшли спільну літературну мову. Їх авторський дует склався на основі великого досвіду Маса і південного, одеського гумору Червінського.
Не можна сказати, що це дует створив багато творів, але кожне з них гідно окремої розмови, опису. Для одеситів же особливо цінним і значущим є оперета “Біла акація”, музично-драматичний твір про життя нашого міста, любовні переживання молодих людей, про море і моряків. І, мабуть, невипадково згаданий вище текст став гімном нашого міста, вигравши єдиноборство з іншими, неофіційними, гімном – “У Чорного моря”.
13 червня 2021 року Михайлу Абрамовичу Червінському виповнилося б 110 років. Напередодні цієї ювілейної дати хочеться висловити жаль з приводу того, що в місті, для якого поет склав текст гімну, його ім’я ніяк не зафіксовано ні в місцевій топоніміці, ні у вигляді меморіальної дошки, пам’ятного знака або імені якоїсь школи.